Більше інформації ― Український

Urticarial vasculitis — це рідкісний стан, який характеризується тривалими або повторюваними епізодами кропив’янки. Хоча його шкірні прояви можуть нагадувати хронічну кропив’янку, вони унікальні: висип триває щонайменше 24 години і може залишати темні плями після зникнення. Причина часто невідома, проте іноді її викликають певні ліки, інфекції, аутоімунні захворювання, захворювання крові або рак. Деякі дослідження пов’язують стан з COVID‑19 та грипом H1N1. Захворювання може уражати інші органи – м’язи, нирки, легені, шлунок і очі. Хоча біопсія тканини може підтвердити діагноз, вона не завжди необхідна. Лікування зазвичай починають з антибіотиків, dapsone, colchicine або hydroxychloroquine у легких випадках. У важких випадках можуть знадобитися імуносупресивні препарати, такі як methotrexate або corticosteroids. Останнім часом біологічна терапія (rituximab, omalizumab, interleukin‑1 inhibitors) показала обнадійливі результати для важких форм.
Urticarial vasculitis is a rare clinicopathologic entity that is characterized by chronic or recurrent episodes of urticarial lesions. Skin findings of this disease can be difficult to distinguish visually from those of chronic idiopathic urticaria but are unique in that individual lesions persist for ≥24 hours and can leave behind dusky hyperpigmentation. This disease is most often idiopathic but has been linked to certain drugs, infections, autoimmune connective disease, myelodysplastic disorders, and malignancies. More recently, some authors have reported associations between urticarial vasculitis and COVID-19, as well as influenza A/H1N1 infection. Urticarial vasculitis can extend systemically as well, most often affecting the musculoskeletal, renal, pulmonary, gastrointestinal, and ocular systems. Features of leukocytoclastic vasculitis seen on histopathologic examination are diagnostic of this disease, but not always seen. In practice, antibiotics, dapsone, colchicine, and hydroxychloroquine are popular first-line therapies, especially for mild cutaneous disease. In more severe cases, immunosuppressives, including methotrexate, mycophenolate mofetil, azathioprine, and cyclosporine, as well as corticosteroids, may be necessary for control. More recently, select biologic therapies, including rituximab, omalizumab, and interleukin-1 inhibitors have shown promise for the treatment of recalcitrant or refractory cases.

35‑річний чоловік звернувся зі скаргою на 15‑денну історію яскраво‑червоних, болісних висипань на обох стегнах і ногах, а також біль у суглобах. За тиждень до появи висипки у нього була інфекція сечовивідних шляхів. На шкірі спостерігалися кілька ніжних, кільцеподібних, частково зблідлих червоних бляшок з обох боків стегон і ніг. Протягом тижня йому призначали оральний Prednisone(преднізолон) — 40 мг/день — разом із антигістамінним препаратом Fexofenadine(фексофенадин), який не викликає сонливості. Через тиждень усі висипання повністю зникли. Протягом наступних шести місяців під час регулярних оглядів нових висипань не виявлено.
A 35-year-old man came in with a 15-day history of bright red, painful rashes on both thighs and legs, along with joint pain. He had a urinary tract infection for a week before the rash appeared. His skin showed several tender, ring-shaped, partially blanchable, red plaques on both sides of his thighs and legs. He was given oral prednisolone (40mg/day) for a week along with a non-drowsy antihistamine (fexofenadine). Within a week, all the rashes disappeared completely. There were no more rashes during the next 6 months of regular check-ups.